METHODOLOGYІндекс євроінтеграційного
поступу

Індекс євроінтеграційного поступу (ІЄЕП) відображає перебіг двох відносно відокремлених та водночас взаємопов’язаних процесів: 

  1. Поглиблення торговельно-економічних зв’язків регіонів України з ЄС розраховується на основі агрегування одиничних показників, котрі відображають досягнення першочергових завдань торговельно-економічної інтеграції з ЄС.
  2. Покращення інституційного середовища для імплементації реформ, передбачених Розділом IV Угоди про асоціацію “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею”, у регіонах України.

Торговельно-економічним відносинам як ключовій складовій економічної інтеграції присвячена основна частина Угоди про асоціацію (УА) у форматі Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Її зміст формують положення, спрямовані на вирішення питань, критично важливих для розвитку економічного співробітництва України та країн ЄС, включаючи лібералізацію торговельно-економічних відносин та сприяння удосконаленню відповідної інституційної структури. Свідченням успішного впровадження положень УА/ПВЗВТ у національній економіці є не лише відкриття доступу до ринку ЄС, але і його освоєння вітчизняними підприємствами за рахунок стимулювання глибоких зрушень у вітчизняному бізнес-середовищі, підвищення конкурентоспроможності та ефективності українських суб’єктів підприємницької діяльності, якості та безпечності їх продукції, зростання обсягу іноземних інвестицій, передусім з ЄС.  

Саме для вимірювання цих процесів у складі ІЄЕП використовується Субіндекс глибини торговельно-економічних зв’язків (СТЕЗ) регіону з ЄС. Він обчислюється як середньоарифметичне зважене з показників, що характеризують різні аспекти стану й динаміки торговельних та фінансово-інвестиційних взаємозв’язків між регіонами України та ЄС під впливом інтеграційних процесів (1). Окрім базових показників оцінювання масштабів торгівлі між регіонами України та ЄС (наприклад, питомої ваги експорту/імпорту до/з країн ЄС у загальному обсязі експорту/імпорту регіону, відношення обсягу експорту з регіону до ЄС до ВРП та ін.), до складу СТЕЗ було включено ряд додаткових індексів, що є модифікаціями показників взаємної торгівлі регіонів з ЄС, які дозволяють прослідкувати якісний вимір торговельно-економічної інтеграції. Серед них: індекс проникнення імпорту, індекс внутрішньогалузевої торгівлі та ін. Повний перелік показників у складі СТЕЗ у додатку 1.

                                                   

\[ СТЕЗ = \displaystyle\sum_{i=1}^{10} F_i^{TE3} * w_i \](1)

де

\[ F_i^{ТЕЗ} \]

 – нормалізовані показники, що характеризують глибину торговельно-економічних взаємозв’язків з ЄС;

\[ w_i \]

 – вага показника.

Тоді як перша складова ІЄЕП відображає зростання торговельно-економічної взаємозалежності між регіонами України та ЄС, друга покликана оцінити ступінь інституційної підтримки, яку забезпечено в кожній з областей для підтримання євроінтеграційного поступу шляхом реалізації відповідної регіональної політики. Остання має забезпечувати функціональну повноту та збалансованість нормативно-правової, адміністративно-структурної, ресурсної, консультативної та інформаційної компонент, що мають відношення до економічної інтеграції з ЄС. ІЄЕП передбачає, що розширення торговельно-економічних зв’язків та сприятливе інституційне середовище взаємно підсилюють один одного.

Для оцінювання такої підтримки було запропоновано Субіндекс інституційної підтримки євроінтеграційного поступу (СІП), що обчислюється як середньоарифметичне зважене з показників, що характеризують якість інституційного середовища для реалізації проєвропейських реформ в торговельно-економічній сфері та управління цим процесом на регіональному рівні (2). 

                                                          

\[ СIП = \displaystyle\sum_{i=1}^{10} F_i^{IП} * w_i \](2)

де

\[ F_i^{IП} \]

 – нормалізовані показники, що характеризують інституційну підтримку євроінтеграційного поступу;

\[ w_i \]

 вага показника.

Дана версія ІЄЕП (порівняно з попередніми, що розраховувалися раніше) ґрунтується на суттєво зміненому наборі показників у складі СІП. Справа в тім, що наразі ані УА, ані чинний План заходів з її виконання не містять конкретних вимог щодо того, яким саме чином органи місцевої влади мають забезпечувати підтримку проєвропейських реформ економічного спрямування. Єдиним документом, який принаймні опосередковано визначає доцільність включення компонент інституційної підтримки економічних процесів європейської інтеграції до стратегічних документів регіонального рівня, є Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року (далі Стратегія – 2020). Сама Стратегія – 2020 безпосередньо враховує тільки ресурсну компоненту інституційної підтримки. Зокрема, у рамках Цілі 1 «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів», одним із завдань визначено підвищення ефективності використання зовнішньої допомоги ЄС у рамках Європейського інструменту сусідства та інших доступних Україні програм. Крім того, Ціль 3 «Ефективне державне управління у сфері регіонального розвитку» включає, серед іншого, завдання щодо забезпечення фінансової підтримки регіонального розвитку в рамках програм міжнародної співпраці, зокрема за рахунок коштів ЄС у рамках Європейського інструменту сусідства. Виходячи з цього, до складу Субіндексу інституційної підтримки було введено показники, що характеризують проєкти, реалізовані на регіональному рівні у рамках Європейського інструменту сусідства та інших доступних Україні програм (додаток 1). 

Для виявлення інших компонент інституційної підтримки на рівні областей було вирішено проаналізувати на предмет наявності в них елементів, що стосуються економічних процесів євроінтеграційного змісту, наступних документів: 

1) стратегій регіонального розвитку як планових документів найвищого рівня в регіонах;

2) планів заходів з їх реалізації як документів, що розкривають інформацію щодо перетворення поставлених стратегічних цілей в програми і проєкти з визначеними засобами реалізації, відповідальністю і часовими рамками впровадження;

3) річних звітів щодо виконання планів заходів та стратегій регіонального розвитку як документів, що відображають фактичні результати виконання програм та проєктів регіонального розвитку; 

4) обласних цільових планових документів (стратегій та програм соціального-економічного розвитку,  підтримки малого та середнього підприємництва, розвитку інвестиційної, зовнішньоекономічної та виставково-ярмаркової діяльності тощо) як спеціальних документів регіонального планування в економічній сфері;

5) річних звітів щодо виконання заходів цільових планових документів.

На основі аналізу вищезгаданих документів експертами проєкту було визначено два комплексних показники (детальне пояснення методики розрахунку наведено у додатку 1): 

  1. рівень стратегічної підтримки економічних процесів євроінтеграції;
  2. рівень цільової підтримки економічних процесів євроінтеграції. 

Для нормалізації показників у складі СТЕЗ та СІП було обрано метод Min-Max, котрий дозволяє уникнути спотворюючого впливу екстремально великих значень і приводить всі дані до одного діапазону в межах від 0 до 1. 

Таким чином ІЄЕП – це інтегральний показник, що розраховується методом середнього арифметичного зваженого з двох субіндексів: СТЕЗ та СІП. 

 

 ІЄЕП=0,65СТЕЗ+0,35СЕП

(3)

Інформаційною базою дослідження слугували дані Державної служби статистики України, обласних управлінь статистики, Національного банку України, стратегії регіонального розвитку, плани заходів з їх реалізації та річні звіти щодо виконання планів заходів, цільові планові документи обласних державних адміністрацій (ОДА) та звіти щодо їх виконання, відповіді на запити на публічну інформацію ОДА та Державної митної служби України.

Для адекватного відображення економічних процесів євроінтеграції “зсередини” до реалізації дослідження було залучено експертів Асоціації регіональних аналітичних центрів з відповідних областей, які добре розуміються на специфіці своїх регіонів. Зважаючи на ґрунтовність розрахунків, що базуються на суттєвому наборі ретельно підібраних показників, ІЄЕП слугує доступним, комплексним, практичним інструментом, котрий дозволяє сформувати уявлення щодо динаміки торговельно-економічної інтеграції областей України з ЄС у 2014-2019 рр. та порівняти їх позиції за всіма досліджуваними індикаторами. Практичне значення ІЄЕП полягає у формуванні аналітичного продукту для місцевих та державних органів влади, міжнародних інституцій, представників громадського сектору, академічних кіл, ЗМІ та інших зацікавлених осіб, котрий слугуватиме одночасно стимулом та дороговказом до конструктивних зрушень за рахунок виявлення сильних та слабких сторін регіону в процесі європейської інтеграції та можливості управління ними з урахуванням позитивного досвіду інших областей.

Регіональні історії успіху, що містять деталі реальних подій та інформацію з вуст конкретних особистостей, є важливим інструментом інформування стейкхолдерів щодо прогресу у сфері європейської інтеграції. Вони доводять, що реформи, передбачені УА, формують сприятливий контекст для підприємницької діяльності в напряму успішного освоєння європейського ринку, нарощування експортного та інвестиційного потенціалу регіону, а ініціативи органів влади посилюють його шляхом забезпечення підтримки у сферах, специфічно важливих для кожного регіону. Ознайомлення з історіями успіху є ефективним каналом обміном досвіду між регіонами, оскільки вказує на реформи, програми та заходи з найбільшим впливом на євроінтеграційний економічний поступ областей. Джерелами даних для історій успіху слугували відкриті джерела: публікації ЗМІ, прес-релізи підприємств, аналітичні публікації НГО, інформація з офіційних веб-сайтів обласних державних адміністрацій.

Insert math as
Block
Inline
Additional settings
Formula color
Text color
#333333
Type math using LaTeX
Preview
\({}\)
Nothing to preview
Insert